"Її круглі  литки, опалені сонцем і од колін голі до  червоних онучів, чорніли під полою сорочки.." - Марічка Гутенюк, “Обзивалась на гру флояри (сопілки), як самичка до дикого голуба, – співанками. Вона  їх знала безліч. - Марічка Гутенюк, вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись.” - Марічка Гутенюк, Був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині - Іван Палійчук, Він знав вже багато. Умів знаходити помічне зілля – одален, матриган і підойму, розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля… Знав, що на світі панує нечиста сила, що в лісах повно лісовиків” - Іван Палійчук, Стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий пояс черес і пишну кресаню” - Іван Палійчук, Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їх кохання та смерть, які розійшлися по горах.” - Іван Палійчук, Він був як бог, знаючий і сильний - Юра , В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні,  смерть і життя, здоров’я маржини й людини, його боялись, але потребували усі…” - Юра , Боровся з вітром, розкидав ноги, неначе рак, хапався руками за камінь і все дерся на верх. - Юра , “… з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю" - Палагна, “… з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю" - Палагна, сама сідлала свого коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, неначе всі гори належали тільки до неї. - Палагна, навіть у будень носила шовкові хустки, дорогі й писані мудро, блискучі дротяні запаски, а важкі згарди гнули їй шию. - Палагна, Часом щезала з дому й верталася пізно, червона, розтріпана, п’яна неначе - Палагна, курила люльку, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась - Палагна,

Тіні забутих предків. Цитати

Prindi
Manusta

Edetabel

Õpikaardid on avatud mall. Sellega ei saa edetabeli punkte.

Visuaalne stiil

Valikud

Vaheta malli

Kas taastada automaatselt salvestatud ?