Святослав Хоробрий: «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...», «Іде [він] на Дунай воювати болгар. І в битві переміг [він] болгар, і взяв городів вісімдесят по Дунаю. І сів княжити тут у Переяславці, беручи данину з греків...», «Прийшов він у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”… І пішов до Царгорода, розорюючи міста. І дали греки йому данину…», «Сказав... матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї”...», Володимир Великий: «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, – хай буде проклят...», «І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...», «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші… І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне»., «І поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим: Перуна дерев’яного, – а голова його була срібна, а вус – золотий, – і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...», «...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...», Ярослав Мудрий: «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І перестала усобиця в землі Руській...», «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав…», «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...», «Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду... Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили…», «…він засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи... Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах…», «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають богові…», «Коли [він] був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. [він] же, зібравши багато війська з варягів та слов’ян,.. прийшов до Києва та вступив у свій город…»,

Урок 3. Про кого йдеться?

Drukāt
Iegult

Līderu saraksts

Vizuālais stils

Iespējas

Pārslēgt veidni

Atjaunot automātiski saglabāto: ?