льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього - після м’яких приголосних перед о, сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, - після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки, український, європейський, козацький, запорізький, - у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки:, легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька; - у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк, учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня; - після м’якого звука [л] перед наступним м’яким, пісень, робітниць, учениць - у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду, стань, винось, виходь; станьте, виносьте, виходьте; - у дієслівних формах наказового способу, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складати. - у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу:, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш - після букв, які позначають губні та шиплячі звуки, кобзар, товар, писар, Харків - після р у кінці складу, сонця, пісня, радість, якість, кінця - між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого, тонший, менший, інший, кінчик. - після н перед ж, ч, ш, щ, скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; - у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі, обговорюється, відзначається, звертаються, ставляться,  - дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м’який знак є у формі без -ся, тьмяний, різьбяр, няньчити, бринчати - ВИНЯТОК, мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, - В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови, Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, - В українських власних назвах м’який знак перед я не ста­виться,

Вживання м'якого знака

Drukāt
Iegult

Līderu saraksts

Vizuālais stils

Iespējas

Pārslēgt veidni

Atjaunot automātiski saglabāto: ?