"А бувало, що з ріденьких плавнів чувся приглушений крик. Наче здаля ревів бугай. То птиця занурювала голову у воду, і погрожувала комусь, може, підступній щуці. Через той голос так їх і називають…", "На взір ця пташка незугарна, майже як горобець. … птах-одноосібник, любить самотність. Як, зрештою, кожен митець. … ці райські мелодії наповнювали округу тихим ясним миром. І небо слухало їх, і ніч", "… дуже потайна і хитра птиця. Менша за голуба, та коли набундючиться, то схожа на яструба. Птахи в страху покидають гнізда, а вона сідає, щоб знести своє яйце. Одне викидає", "Крадійка, хвастуха і заздрісниця. Тягне в гніздо все блискуче. Може запалити хату, притягнувши недопалок. Не терпить суперництва. Побачити двох … разом – на щастя", "Бувало серед ночі я прокидався від глухого тривожного погуку: «гу-ху-ху-хуу!» То стерегла нашу садибу птиця з випуклими скляними очима і загадковим старозавітним іменням – неясить", "… найбільш магічний птах. Це інтелектуал у пернатому світі. Все життя вчиться, і він не просто щось знає, а знає ЩОСЬ. Цей птах різний в оперенні – чорному, сірому, білому", "Се птиці неба. Землю вони не люблять, бо мають дуже короткі й слабенькі ніжки. Земля їм служить лише матеріалом для гнізд. Земля і слина",

Літературні загадки Світована

Skriv ut
Innebygd

Ledertavle

Visuell stil

Alternativer

Bytt mal

Gjenopprett automatisk lagring: ?