Вільне населення ____ поділялося на ____ та ____. Проте, на відміну від класичної Греції, громадяни поділялися на патриціїв — нащадків 300 родів — ____в Рима, які володіли ____, і плебеїв — людей, які ____ пізніше та не мали землі. У Римі жили й невільні люди — ____. Ними зазвичай ставали ____ або ті, хто не зміг виплатити свої ____, а також ті, чиї ____ були рабами. У давні часи вони вважалися частиною сім’ї свого власника. Коли ж Рим здійснив багато завоювань і захопив ____, яких обернув на рабів, їх почали примушувати виконувати різні важкі роботи: у шахтах, у великих земельних маєтках заможних римлян, як хатня прислуга, помічники ремісників тощо. Власник міг дати рабу ____. Таку людину називали вільновідпущеним. Вона зберігала певні обов’язки щодо свого колишнього ____. Плебеї, вільновідпущені та іноземці могли знайти собі ____ серед патриціїв — патрона і ____ їхнім клієнтом. В обмін на заступництво патрона ____ мав йому коритися як молодший член сім'ї, супроводжувати його в ____ та підтримувати під час публічних виступів. Відносини між патроном та клієнтом ____ священними.

Rebríček

Vizuálny štýl

Možnosti

Prepnúť šablónu

Obnoviť automaticky uložené: ?