Сіроманець: "...на старість осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав, і снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят...", "... обнюхав Сашка з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя", ".. провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру...", "... уже не котився – його котив вітер... Його закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився за неї зубами, але вітер відірвав його і від неї", "Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима... Він плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи", Сашко: "Одного дня ... відкрив, що Сіроманець сліпий", "А ти думав, що тобі кінець, Сіроманчику? Ну скажи, думав? Не кінець. Давай сюди лапи!", "Вони не повинні тебе зловити, Сіроманчику! Ти не можеш отак просто здатися…", "Аби я був вовком...", "...вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам", "Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пи­ріжка з печінкою хочеш?", Чепіжний: "... наставив вуха на лісову невідомість, сплигнув з коня, перекинув рушницю з руки в руку, повів коня стежкою, вивів його на галявину, прив'язав до сосни, а сам відійшов і заліг у ямі", "Пропадаю! Гав! Гав! Гав! – загавкав ... до Сіроманця і люто рушив з води на нього. – На мене — їж! Жери мене! Зжери мене, як ти з'їв мою козу 8 березня! Я перебив твою зграю і вовченят перебив, я!", " – Зловився! – дихав морозом ... . – Стільки роківпильнував я його, посивів і серце зірвав на ньому!", "Ось побачите, я таки його впіймаю! Не може бути, щоб я не впіймав!", ” він ночами краде у полі солому на мотоциклі: під’їде до скирти, нав’яже на дріт в’язку соломи, прив’яже до мотоцикла ззаду і тягне, і ніхто не ганяється за ... на вертольоті! Ніхто!" ,

Микола Вінграновський "Сіроманець"_7 клас_Про кого йдеться?

列印
嵌入

排行榜

視覺風格

選項

切換範本

恢復自動保存: ?