Весною Чижик молоденький,, Такий співучий, проворненький,, В садочку все собі скакав, Та якось в западню й попав;, Сердега в клітці рветься, б’ється…, А Голуб бачить та й сміється:, — А що? Попавсь? От тобі й на!, Вже, певно, голова дурна…, Не бійсь, мене б не піддурили,, Хоч як би не хитрили,, Бо я не Чижик! Ні… оце! —, Аж гульк — і сам піймавсь в сильце., Ото на себе не надійся,, Чужому лихові не смійся!,

Clasament

Stilul vizual

Opţiuni

Comutare șablon

Restaurare activitate salvată automat: ?