水果, shuǐguǒ — фрукти (фрукты), 睡觉, shuì jiào — спати (спать), 说话, shuō huà — говорити (говорить), 四, sì — чотири (четыре), 岁, suì — рік, років (лет), 他, tā — він (он), 她, tā — вона (она), 太, tài — занадто (слишком), 天气, tiānqì — погода (погода), 听, tīng — слухати (слушать), 同学, tóngxué — однокласник (одногруппник), 喂, wèi — алло, ей (алло), 我, wǒ — я (я), 我们, wǒmen — ми (мы), 五, wǔ — п’ять (пять), 喜欢, xǐhuan — подобатися, любити (нравится, любить), 下, xià — вниз (под), 下午, xiàwǔ — після обіду (днем), 下雨, xià yǔ — йде дощ (идет дождь), 先生, xiānsheng — пан (господин), 现在, xiànzài — зараз (сейчас), 想, xiǎng — хотіти, думати (хотеть, думать), 小, xiǎo — маленький, молодий (маленький), 小姐, xiǎojiě — міс, дівчина (мисс, девушка), 些, xiē — деякі, кілька (некоторые, несколько), 写, xiě — писати (писать), 谢谢, xièxie — дякую (спасибо), 星期, xīngqī — тиждень (неделя), 学生, xuésheng — студент, учень (студент, ученик), 学习, xuéxí — вчитися, навчання (учиться, учеба), 学校, xuéxiào — школа (школа), 一点儿, yì diǎnr — трохи (немного), 医生, yīshēng — лікар (врач), 医院, yī yuàn — лікарня (больница), 衣服, yīfu — одяг (одежда), 椅子, yǐzi — стілець (стул), 有, yǒu — мати, є (иметь), 月, yuè — місяць (месяц), 再见, zài jiàn — до побачення (до свидания), 在, zài — знаходитися (находиться), 怎么, zěnme — як? (как?), 怎么样, zěnme yàng — як справи? (как дела?), 这, zhè — це (это), 中国, Zhōngguó — Китай (Китай), 中午, zhōngwǔ — полудень (полдень), 住, zhù — жити (жить), 桌子, zhuōzi — стіл (стол), 字, zì — ієрогліф, знак (иероглиф), 昨天, zuótiān — вчора (вчера), 做, zuò — робити, готувати (делать), 坐, zuò — сидіти, їхати (сидеть, ехать).

2

bởi
In
Nhúng

Bảng xếp hạng

Phong cách trực quan

Tùy chọn

Chuyển đổi mẫu

Bạn có muốn khôi phục tự động lưu: không?